Як говорити з дітьми про втрати

Розмова з дітьми про втрати і трагічні події вимагає особливої чутливості та уважності. Діти можуть реагувати на такі події по-різному: від страху і замішання до глибокого суму. Основне завдання батьків, вчителів та спеціалістів – допомогти дитині зрозуміти, що трапилось, підтримати її емоційно і допомогти знайти спосіб справлятися з почуттями. Ось 20 рекомендацій для якісної підтримки дитини в таких ситуаціях.

Поради, як говорити з дитиною про втрати і трагічні події

1. Використовуйте прості та зрозумілі слова. Пояснюйте ситуацію на мові, доступній для дитини, залежно від її віку та рівня розвитку. Уникайте надмірної деталізації, яка може викликати додаткові страхи

2. Не приховуйте правди. Не варто приховувати сам факт втрати або події, адже це може спричинити в дитини почуття розгубленості. Говоріть щиро, але обережно, пояснюючи те, що сталося.

3. Визнайте почуття дитини. Дайте дитині зрозуміти, що будь-яка реакція на втрату чи трагічну подію – це нормально. Підтримуйте її емоції, навіть якщо вони здаються вам занадто сильними.

4. Будьте готові до повторних питань. Діти можуть ставити одні й ті самі запитання знову і знову, щоб краще зрозуміти ситуацію. Відповідайте терпляче, навіть якщо відповіді повторюються.

5. Підтримуйте контакт очима і фізичний контакт. Якщо дитина дозволяє, тримайте її за руку чи обійміть. Це допоможе їй відчути підтримку і турботу.

6. Не змушуйте дитину говорити, якщо вона не готова. Деяким дітям може бути важко одразу висловити свої почуття. Дайте їй час, створіть простір для відкритого спілкування без тиску.

7. Розкажіть дитині про природність смутку. Поясніть, що сумувати – це нормально, що смуток – це природна реакція на втрату, і в цьому немає нічого соромного.

8. Дайте дитині можливість виразити свої емоції. Запропонуйте малювати, писати або навіть займатися спортом, щоб вивільнити свої емоції та виразити внутрішній стан.

9. Наведіть приклад власного досвіду. Якщо можливо, поділіться власним досвідом втрати або смутку. Це допоможе дитині зрозуміти, що навіть дорослі відчувають подібні емоції і вчаться справлятися з ними.

10. Поясніть, що кожен відчуває горе по-різному. Підтримайте дитину у будь-якій її реакції на втрату і поясніть, що кожен реагує по-своєму. Важливо, щоб вона знала, що це нормально.

11. Не уникайте теми смерті. Навіть якщо говорити про це складно, уникаючи теми, ви можете створити в дитини почуття, що це щось заборонене. Говоріть щиро, відповідаючи на запитання так, щоб дитина могла зрозуміти.

12. Розкажіть про циклічність емоцій. Поясніть дитині, що емоції можуть змінюватись з часом, і іноді вона може відчувати біль, а іноді – полегшення. Це допоможе їй не лякатися власних емоційних змін.

13. Запропонуйте допомогу у встановленні пам'ятних ритуалів. Створіть можливість для дитини зберегти пам'ять про того, кого вона втратила. Це може бути малюнок, лист чи символічний ритуал.

14. Дайте можливість говорити про втрату за власним бажанням. Не змушуйте дитину обговорювати ситуацію, якщо вона не готова. Запропонуйте, що вона може звернутися до вас у будь-який момент.

15. Не використовуйте фрази на кшталт "пішов назавжди". Уникайте виразів, які можуть заплутати дитину. Поясніть чітко, що означає смерть, але робіть це так, щоб дитина не відчула страху.

16. Допоможіть дитині знайти нові сенси. Якщо втрата сильно вплинула на дитину, допоможіть їй знайти сенс у нових речах, наприклад, у взаєминах з іншими людьми чи нових заняттях.

17. Не перетворюйте розмову на лекцію. Говоріть просто і відкрито, не намагаючись змушувати дитину "вчитися" на цьому досвіді. Дитині потрібно відчути вашу підтримку, а не обов'язковість уроків.

18. Будьте готові до проявів страху у дитини. Дитина може почати боятися за власне життя чи життя інших. Поясніть, що ви розумієте її страхи, і покажіть, що готові завжди її підтримати.

19. Нагадуйте дитині про вашу присутність і підтримку. Переконайте дитину, що вона не залишиться самотньою, і що ви будете поруч, навіть у важкі моменти.

20. Зверніться до спеціаліста, якщо потрібно. Якщо дитина дуже важко переживає втрату і не справляється з емоціями, варто звернутися до психолога, який допоможе їй прожити ці емоції в безпечній обстановці.

Цей матеріал підготовлено за працями: Брене Браун, Тара Брач, Джон Кабат-Зінн, Джудіт Віорст , Роберт Німірко, Сью Джонсон.

#психологічнапідтримка